ДІАГНОСТУВАННЯ ХОЗЛ

Медичний огляд

Діагноз починається з бесіди (анамнезу) про симптоми, після чого проводиться детальний фізичний огляд у лікаря. Це клінічне обстеження на хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ) включає, серед інших підслуховування за допомогою стетоскопа, пальпації та постукування.

При легеневому метеоризмі постукування видає стукаючий звук (гіперзвуковий), який суттєво відрізняється від здорового звуку (звучний). Рухливість меж легенів під час дихання знижується і при прослуховуванні можуть виникати шуми.

Слухаючи легені за допомогою стетоскопа, лікар може почути ненормальні дихальні шуми під час дихання в легенях. Особлива увага приділяється шелесті шумів, викликаних утворенням слизу від цього захворювання. Крім того, приділяється увага сухим шумам. Вони можуть мати форму гулу чи свистка. Такі шуми виникають при звуженні дихальних шляхів. Повітря накопичується перед вузькими місцями. Тож якщо ви можете почути такі звуки, хвороба є більш розвиненою. Крім того, звуки дихання набагато слабкіші, ніж у здорової людини.

Лабораторна діагностика ХОЗЛ

У людей із ХОЗЛ спостерігається посилене вироблення слизу. Ця слизь більш детально досліджується в лабораторії.
Також проводяться аналізи складу крові. Сироватковий електрофорез можна використовувати, якщо підозрюють менш поширену причину, наприклад з дефіцитом антитрипсину альфа-1. Електрофорез сироватки крові - це метод ХОЗЛ, який відокремлює білки крові в електричному полі з метою отримання більш точного складу цих білків крові. В аналізі газів крові (BGA) Нарешті, оцінюється транспорт і вміст газу.

Докладніше про: Альфа-1 антитрипсин

ХОЗЛ - тест на легеневу функцію

Якщо є лише простий хронічний бронхіт, зміни, як правило, є лише непомітними. Якщо хронічна обструктивна хвороба легень вже характеризується звуженням, тест функції легенів виявляє такі зміни, як знижена ємність FEV1 на одну секунду.

Цей параметр реєструється зацікавленою особою максимально вдихаючи, а потім виконуючи видих якомога швидше. Об'єм дихального газу, який видихається протягом однієї секунди, є ємністю на одну секунду і реєструється спеціальним вимірювальним приладом. Якщо дихальні шляхи звужені, то в результаті цього вимірювання обсяг зменшується. Також спостерігається підвищена стійкість. Це розуміється як опір дихання, яке доводиться долати при диханні. Крім інших факторів, це залежить від геометрії дихальних шляхів, тобто діаметра просвіту.

Процедури візуалізації

Існують різні методи візуалізації, за допомогою яких можна діагностувати ХОЗЛ.

Для того, щоб отримати огляд та виключити інші захворювання, робиться рентген грудної клітки, завдяки якому зміна може бути розпізнана лише приблизно у половини уражених. Лікар може визначити незворотні розростання бронхіол та альвеол, які з ними пов’язані. Крім того, можна побачити глибоку діафрагму за допомогою рентгенівського зображення. Рентгенографія ХОЗЛ також більш прозора, ніж у здорових легенів. Це тому, що легеневої тканини менше. Виключати, наприклад, пневмонія, туберкульоз, інгаляційні чужорідні тіла або злоякісні пухлини (пухлини), все це також може викликати хронічний кашель.

Комп'ютерна томографія також популярна як метод діагностики ХОЗЛ. Нормальний рентген легенів доповнюється цією спеціальною рентгенівською процедурою. Ця процедура дозволяє ще більш детально оглянути легені. Зараз це показано двовимірними фрагментами. Комп'ютер поєднує ці зрізи в три виміри, створюючи лікарю просторове враження про легені. Легені та їх патологічні зміни показані без перекриття. Отже на посудині немає тканини, покритої зверху тканиною. Тому пошкодження тканин або патологічні зміни можна побачити набагато краще, ніж за допомогою рентгена.

Запис електричної активності серця в ЕКГ може вказувати на напруження серця, викликане захворюванням легенів (cor pulmonale).

МРТ легенів може дати додаткові підказки про ступінь ХОЗЛ.

Бронхоскопія, також розмовно відома як легеневий зразок, дає змогу лікареві заглянути в дихальну трубу та її великі гілки (бронхи). Це дозволяє більш уважно оглянути слизову оболонку. Це полегшує діагностику ХОЗЛ. Трубка (бронхоскоп) про товщину олівця, який є гнучким, проштовхується через рот або ніс у дихальні шляхи. На кінці шланга є відеокамера та джерело світла. Камера передає всі сигнали зображення на монітор, на який дивиться лікар. Окрім огляду та огляду легенів, також можна взяти зразки тканин завдяки бронхоскопу.