Ліки від ларингіту

вступ

Ларингіт (ларингіт) зазвичай є наслідком зараження вірусами або бактеріями. Розрізняють гострий та хронічний ларингіт, які лікуються різними препаратами. Хоча боротьба з інфекцією та супутніми симптомами є на першому плані при гострій хворобі, хронічне запалення лікується відхаркувальними препаратами.

У разі вірусної інфекції запалення не можна лікувати медикаментозними препаратами; у цьому випадку медикаментозна терапія є симптоматичною. У разі зараження бактеріями, яке набагато рідше вірусного захворювання, лікар призначає антибіотики.

Які групи препаратів застосовують?

Яка група препаратів застосовується при ларингіті, залежить від причини захворювання. Гостре запалення гортані здебільшого вірусне і зазвичай заживає самостійно протягом декількох днів. Пацієнт може приймати ліки, які поліпшать супутні симптоми інфекції, наприклад Назальний спрей або сироп від кашлю.

Протизапальні препарати з класу нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ) можна приймати при ангіні та проблемах з ковтанням. До них належать найважливіші представники ацетилсаліцилової кислоти (Аспірин®), ібупрофен і диклофенак. Крім знеболюючого ефекту, ці препарати є ще й протизапальними. Парацетамол - ще один знеболюючий препарат із групи неопіоїдних анальгетиків.
Всі ці знеболюючі препарати можна отримати без рецепта в будь-якій аптеці, але не слід перевищувати гранично допустиму добову дозу та тривалість прийому.

Якщо симптоми зберігаються протягом декількох днів і не поліпшуються, незважаючи на прийом ліків, необхідно звернутися до лікаря. Ларингіт рідко викликається бактеріями, у таких випадках лікар повинен потім призначити пацієнту відповідний антибіотик.

Так звані інгібітори протонної помпи (ІПП) застосовуються при хронічному ларингіті, який розвинувся внаслідок постійного рефлюксу шлункової кислоти в стравохід.

Які антибіотики використовують?

Якщо ларингіт викликаний бактеріями або присутня вторинна бактеріальна інфекція, лікар може взяти мазок глотки і таким чином визначити збудника. Потім він призначає антибіотик, який діє проти бактеріальної інфекції та забезпечує швидке полегшення симптомів. Антибіотики зазвичай приймають перорально у формі таблеток, в деяких випадках лікар також може ввести ліки. Через своїх побічних ефектів та поширення стійкості до антибіотиків ці препарати не слід призначати як перший крок, а лише в особливих випадках.

Який антибіотик призначається при ларингіті, залежить від типу збудника. Поширеними причинами ларингіту є Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та золотистий стафілокок. Відповідно застосовуються антибіотики, такі як амоксицилін, цефалоспорини, макроліди та кетоліди. Амоксицилін - антибіотик широкого спектру дії з групи бета-лактамних антибіотиків і ефективний проти широкого кола патогенів. До групи цефалоспоринів належать Цефаклор, Цефуроксим-Аксетил і Лоракарбеф. Важливим представником макролідів є азитроміцин, який також можна вводити для лікування ларингіту.
Тривалість антибіотиків при ларингіті зазвичай становить від трьох до п’яти днів.

Коли застосовується кортизон?

Кортизон - це дуже потужний ендогенний стероїдний гормон, який надзвичайно ефективний проти запалення та діє протягом дуже короткого часу. Однак через далекосяжний ефект високої дози або тривалого застосування кортизону призводить до інколи важких побічних ефектів, таких як скарги на шлунково-кишковий тракт, остеопороз, проблеми з цукром у крові та збільшення ваги. Тому кортизон застосовують лише у певних ситуаціях, а ларингіт зазвичай не лікують препаратами, що містять кортизон.

Лікар призначить кортизон лише у тому випадку, якщо оболонка гортані сильно набрякла від запальної реакції та є ризик виникнення проблем із диханням та задишкою. Потім кортизон розпорошується безпосередньо на сильно роздратовану гортань у вигляді спреїв і допомагає зменшити набряк.

Дізнайтеся більше про наслідки кортизону.

Інгібітори протонної помпи (ІПП) при ларингіті, викликаному рефлюксом

Печія (рефлюкс) може викликати хронічний ларингіт через постійний рефлюкс кислого шлункового соку в стравохід. Крім хрипоти і кашлю, ті, хто страждає, страждають від пекучої ангіни і відчуття тиску за грудиною. Лікарі називають цю форму ларингіту як шлунковий ларингіт.
Потім лікар призначить препарати, що знижують накопичення шлункової кислоти, які називаються інгібіторами протонної помпи або інгібіторами протонної помпи (ІПП). Найвідомішими представниками цієї групи діючих речовин є омепразол, пантопразол та езомепразол. Активні компоненти потрапляють в шлунок через кров, де вони необоротно інгібують певні білки, протонні насоси. В результаті клітини шлункової слизової виробляють до 90% менше шлункової кислоти, а шлунковий сік - менш кислий.

Інгібітори протонної помпи в даний час є методом лікування ларингіту, пов’язаного з рефлюксом. Однак нові дослідження показують, що ці препарати не завжди мають бажані результати при ларингіті, а натомість покладаються на середземноморську дієту, що базується на рослинах.

Більше інформації читайте на: Інгібітори протонної помпи (ІПП).

Які ліки без рецепта існують?

Існує ряд препаратів без рецепта, які можна використовувати для лікування ларингіту. До них відносяться звичайні знеболюючі засоби, такі як ібупрофен, аспірин або парацетамол. Ці препарати мають протизапальну дію і знімають ангіну і утруднення ковтання. Сиропи від кашлю і пастилки допомагають проти кашлю і ангіни, а також пастилки проти хрипоти.

Також існують безрецептурні кортизонові спреї та антибіотики. Однак ці препарати слід приймати лише після консультації з лікарем, інакше можуть виникнути серйозні побічні ефекти.