Ацетилхолін

Що це? / Визначення

Ацетилхолін є одним з найважливіших нейромедіаторів як у людини, так і в багатьох інших організмах. Насправді ацетилхолін вже зустрічається у найпростіших і вважається дуже старою речовиною з точки зору еволюції. Водночас це найдовший відомий нейромедіатор (вперше експериментально доведений у 1921 р.), Що є однією з причин, чому його дуже інтенсивно вивчають донині.

Ацетилхолін (скорочено О) хімічно належить до групи біогенні аміни і грає як в центральний а також в периферійні а також вегетативна нервова система надзвичайно важлива роль. Однак він найбільш відомий своєю функцією передавача на торцева пластина двигуна (нервово-м’язова кінцева пластина), де вона опосередковує добровільне скорочення скелетних м’язів.

Його роль у Процес навчання та Тренування пам’яті. З огляду на це, вважається певним, що він брав участь у появі Відчуття болю і Зберігаючи наш денно-нічний ритм, а також на Контроль рухових функцій мозку бере участь. Крім того, ацетилхолін не тільки діє як речовина, що передає речовини в Нервова система, але також як Гормон у крові і знаходиться тут у Регулювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску залучені.

Ефекти ацетилхоліну

Оскільки ацетилхолін є однією з найбільш розповсюджених речовин, що передають речовини в організмі людини, його вплив на організм дуже великий. Особливо у своїй функції як важливий нейромедіатор з усіх основних нервових систем АЧ має різноманітні завдання. На нервово-м'язовій торцевій пластині він, серед іншого, служить для передачі збудження від нервів до м'яза, зв'язуючись з нікотиновим рецептором ацетилхоліну, що змушує його Скорочення м’яза приходить.

Це також є важливою частиною проведення збудження в вегетативна нервова система. Тут ацетилхолін передає імпульси від першого до другого нейрона як у парасимпатичний (Парасимпатична нервова система), а також співчутливий Система (Симпатичний). З іншого боку, у випадку парасимпатичної нервової системи він також відповідає за підключення другого нейрона до відповідного органу-мішені. Вегетативна або вегетативна нервова система відповідає за всі мимовільні функції внутрішніх органів. Парасимпатична нервова система, зокрема, піклується про вас Метаболізм у стані спокою. Щодо ефекту ацетилхоліну, це в кінцевому рахунку означає уповільнення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску, звуження бронхів, стимулювання травлення та таких функцій, як посилене слиновиділення та звуження зіниць.

Натомість у центральній нервовій системі їх багато когнітивні функції у зв'язку. Крім усього іншого, він бере участь у навчальних процесах, формуванні пам’яті і, можливо, також у розвитку драйву. Це пов'язано з наслідками хвороба Альцгеймера можна побачити, в якому це в основному занурення Росії Нейрони який виробляє ацетилхолін. Крім того, як гормон у крові, АЧ впливає на нашу кровоносну систему. Тут він впливає на артеріальний тиск, головним чином, розширюючи кровоносні судини, віддалені від тіла.

Ацетилхолін на серці

Вже в 1921 році було встановлено, що повинна бути присутня хімічна речовина, яка контролювала б дратувати переданий електричний імпульс до серця. Спочатку цю речовину називали блукаючою речовиною за нервом, імпульс якого вона опосередковує. Пізніше він був перейменований на ацетилхолін, а не хімічно правильний. Блукаючий нерв, з його речовиною, що передає ацетилхолін, є важливим продовженням парасимпатичної нервової системи, яка, крім симпатичної нервової системи, належить до вегетативної або нервової системи. Це відповідає за контроль мимовільних функцій організму, таких як травлення. Парасимпатичні нерви, зокрема, забезпечують метаболізм спокою чи відпочинку, тим самим сприяючи травленню, серед іншого. Симпатичний формує суперника.

Ацетилхолін також надає розслаблюючу дію на серце. Результат - повільніший пульс і зниження артеріального тиску. Док-станція, відповідальна за ACh, є М2-рецептор, т. зв мускариновий рецептор. Ви використовуєте ці знання, беручи участь Атропін був розроблений препарат, який блокує цей рецептор і таким чином протидіє дії парасимпатичної нервової системи. Цей ефект називається парасимпатолітичним. Атропін застосовується, наприклад, в екстреній медицині. Інший вплив ацетилхоліну на систему кровообігу, знову ж таки узгоджується з функцією парасимпатичної нервової системи, є для Розслаблення судинних м’язів піклуватися. Це також призводить до зниження артеріального тиску.

Синапс

Синапс - це нейронна точка зв’язку між нейроном та іншою клітиною (зазвичай іншим нейроном, але часто також м’язовою, сенсорною або залозистою клітиною). Вони служать Передача і частково зміна збуджень, а також Зберігання інформації шляхом адаптації структури синапсу. Люди мають близько 100 трильйонів синапсів. Один нейрон може мати до 200 000 синапсів.

Передача електричного сигналу від одного синапсу до другого зазвичай здійснюється хімічним способом Нейромедіатори, також ацетилхолін, який тут повинен служити прикладом. Якщо електричний сигнал досягає синапсу нейрона А, це призводить до вивільнення ацетилхоліну з місць його зберігання в синапсі, везикул, в синаптична щілина. Він має мікроскопічні розміри, шириною лише від 20 до 30 нанометрів. Потім ацетилхолін дифундує до синапсу нейрона В і стикується тут до спеціальних рецепторів. Це, в свою чергу, призводить до утворення електричного імпульсу в нейроні В, який потім передається. Через короткий час АЧ розщеплюється ферментом ацетилхолінестеразою і стає неефективним. Потім його компоненти холін і оцтова кислота знову потрапляють в синапс нейрона А, щоб ацетилхолін міг знову утворюватися.

Крім цих хімічних синапсів також існують електричні синапсиякий с Іонні канали за допомогою якого іони та дрібні молекули можуть потрапляти з однієї клітини в іншу. Електричний імпульс може передаватися безпосередньо між двома або більше клітинами.

Ацетилхоліновий рецептор

Нейромедіатор ацетилхолін розгортає свою дію за допомогою різних рецепторів, які вбудовані в мембрану відповідних клітин. Оскільки деякі з них також нікотин При стимуляції вони відомі як нікотинові ацетилхолінові рецептори. Інший клас рецепторів ацетилхоліну представлений Отрута мухомора (Мускарин) стимульований З цього походить термін мускариновий.

Мускаринові рецептори ацетилхоліну

Мускаринові рецептори ацетилхоліну (mAChR) належать до групи G білок пов'язані рецептори і можуть бути розділені на різні підтипи (ізоформи), які мають нумерацію від M1 до M5. М1 Ізоформа міститься в мозку, наприклад, в смугастому тілі. Він відомий як нейронний тип. М2 Ізоформа знаходиться в серці. М3 mAChR розміщується на гладких м’язах судин та залоз, таких як слинні залози та підшлункова залоза. Він також відповідає за вироблення кислоти пристінкових клітин у шлунку. Або М4, так само, як М5 ще не повністю вивчені, але обидва вони трапляються в мозку.

Нікотинові ацетилхолінові рецептори

Нікотинові ацетилхолінові рецептори (nAChR) в основному знаходяться на торцева пластина двигуна. Тут вони використовуються для передачі нервових імпульсів м’язам. NAChR відомі насамперед у зв'язку із захворюванням Міастенія, при якому нікотинові рецептори руйнуються аутоантитілами, що в кінцевому підсумку призводить до порушення збудження м’язів.

хвороба Альцгеймера

хвороба Альцгеймера, відомий після Алоїза Альцгеймера, який вперше описав це, є т. зв нейродегенеративні захворювання. Це відбувається особливо у людей старше 65 років і поступово зростає деменція результат. Хвороба Альцгеймера заснована на Руйнування нервових клітин через скупчення нальоту бета-амілоїдних пептидів усередині клітин. Ця загибель клітини відома як Атрофія мозку. Особливо страждають нейрони, що продукують ацетилхолін, що призводить до дефіциту ACh в мозку.

Оскільки численні когнітивні здібності та процеси пов’язані з цією речовиною, що передає, у пацієнта все частіше виникають проблеми з поведінкою та нездатність брати участь у повсякденному житті.

Оскільки причинно-наслідкова терапія недоступна на сьогоднішній день, захворювання стає найкращим із можливих симптоматичний лікується. В основному це робиться за допомогою введення ліків Інгібітори ацетилхолінестерази як галантамін або ривастигмін, які інгібують фермент, що руйнує ацетилхолін. Це призводить до більш високої концентрації нейромедіатора в мозку. Такого ж ефекту можна також досягти при введенні Білки-попередники досягнутого АЧ.

Неактивні попередники білка, які перетворюються в свою активну форму ферментативним розщепленням, називаються білками-попередниками. Білки-попередники ацетилхоліну включають деанол і меклофеноксат.

хвороба Паркінсона

хвороба Паркінсона (також ідіопатичний синдром Паркінсона, коротше IPS) - одне з нейродегенеративних захворювань. Основною характеристикою захворювання є його основні симптоми, які М'язова скутість (Суворість), Малорухливий спосіб життя (Брадикінезія) М’язові тремтіння (тремор) і Постуральна нестабільність (нестабільність постури) включає (див .: Симптоми хвороби Паркінсона). Основною причиною цього серйозного захворювання є поступова загибель нервових клітин так званої чорної субстанції, яка знаходиться в середньому мозку. Оскільки ці нервові клітини в основному відповідають за вироблення Дофамін несуть відповідальність, у процесі захворювання дедалі більше не вистачає дофаміну в структурі мозку, що є необхідним для руху Базальні ганглії. По-іншому, можна також говорити про надлишок інших нейромедіаторів. В основному це норадреналін та ацетилхолін. Зокрема, надмірна вага ацетилхоліну вважається причиною основних симптомів хвороби Паркінсона.

Терапія хвороби Паркінсона в основному включає подарунок дофамінергічні препарати, ліки, що збільшує кількість дофаміну в мозку. Іншим терапевтичним підходом, який зараз рідко застосовується через важкі побічні ефекти, є так зване введення Антихолінергічні засоби, які також називають парасимпатолітиками. Це речовини, які пригнічують ефект ACh, пригнічуючи мускаринові рецептори ацетилхоліну. Це може компенсувати дисбаланс нейромедіаторів. Побічні ефекти антихолінергіків, що часто трапляються, стосуються головним чином Обмеження в когнітивній діяльності пацієнтів Стани плутанини, Галюцинації, порушення сну, а також незначні побічні ефекти, такі як Сухість у роті.