гіпертрофія

Що таке тренування з гіпертрофії

Тренування гіпертрофії - це тренування з метою збільшення об’єму м’язів. У людини такого збільшення неможливо досягти збільшенням кількості клітин (гіперплазія), а лише збільшенням розміру окремих клітин (гіпертрофія).

Як виникає гіпертрофія м’язів?

Як і інші клітини, м’язові клітини потребують стимулу для зростання. Наприклад, це може бути повідомленням про зростання (наприклад, тестостерон) або підвищеним стресом.
Тренування м’язів призводить до гіпертрофії двома шляхами: з одного боку, сильний стрес споживає більше енергії, ніж може забезпечити метаболізм клітини.
Не вистачає енергії та збільшується кількість продуктів обміну, які утворюються під впливом стресу, наприклад лактату.
Ці речовини запускають сигнальний шлях, який в основному розширює елементи, що відповідають за забезпечення енергією, і дозволяє клітині спалювати більше кисню.
Це головним чином збільшує витривалість м’язів, зменшуючи максимальну силу та перетин м’язів.

Пряме механічне навантаження відіграє більшу роль у збільшенні поперечного перерізу м’язів.
М’язові волокна з’єднані між собою адгезивними елементами, щоб запобігти розриву м’яза. Якщо ці адгезивні елементи інтенсивно використовуються або навіть травмуються (мікротравми), спрацьовує шлях передачі сигналу, що призводить до збільшення виробництва білка.
Інші клітини (клітини-супутники), що знаходяться поблизу м’яза, також інтегровані в м’язові волокна, щоб забезпечити більш високу продукцію білка. Принцип тренування з гіпертрофії заснований на використанні цих механізмів.
Спочатку встановлюється тренувальний стимул, який перевищує навантажувальну здатність м’язів. Відбувається дегенерація, тобто травма м’язів, з наступною регенерацією, при якій пошкоджені структури відновлюються.
Механічний подразник призводить до суперкомпенсації. На цьому етапі тренувальний стимул може перезапустити процес.

Також читайте: Нарощування м’язів - силові тренування для росту м’язів

Гіпертрофія простати

Простата чоловіка - це залоза під сечовим міхуром, яка виробляє частину сперматозоїдів. Через передміхурову залозу проходить не тільки сім’явивідний проток, а й початкова частина уретри. Також простата міститься в щільній капсулі. Якщо орган збільшується в розмірах, уретра стискається, що ускладнює сечовипускання. Збільшення розміру простати відбувається майже у всіх чоловіків старшого віку. Клітини передміхурової залози стають як більшими (гіпертрофія), так і більш численними (гіперплазія). Збільшення розмірів простати в технічному жаргоні зазвичай називають доброякісною гіперплазією передміхурової залози (доброякісна означає, що це нешкідливе збільшення клітин - на відміну від раку простати).

Симптомами гіпертрофії передміхурової залози є затримка сечовипускання, ослаблений струмінь сечі, залишкові відчуття сечі та постійні позиви до сечовипускання без можливості нормального сечовипускання. На запущеній стадії сечовий міхур не спорожняється повністю з ризиком запалення і навіть пізніше сеча накопичується в нирках, що може призвести до пошкодження нирок та ниркової недостатності. (Детальніше про Симптоми збільшення простати)
Гіпертрофію передміхурової залози можна лікувати двома різними групами препаратів. Блокатори альфа-рецепторів, такі як тамсулозин, розслаблюють внутрішній сфінктер сечового міхура та покращують симптоми. Інгібітори 5α-редуктази, такі як фінастерид, перешкоджають переробці гормону тестостерону і тим самим послаблюють стимул росту, який цей гормон діє на простату. На запущеній стадії простата може бути зменшена в розмірі через уретру механічно або за допомогою лазера. Іншим можливим методом терапії є хірургічне видалення простати.

Клацніть тут для статті Терапія збільшення простати.

Причини гіпертрофії

Гіпертрофія може виникати через різні механізми. Речовини (гормони) можуть спровокувати гіпертрофію. Існує ряд факторів росту, таких як "гормон росту", які виділяються на фазах росту в дитинстві і призводять до росту кісток, м'язів та інших органів. Статеві гормони не тільки призводять до розвитку та росту первинних та вторинних статевих ознак, але й до росту м’язів у випадку чоловічих статевих гормонів. Тривалий вплив статевих гормонів призводить до гіперплазії передміхурової залози, що дуже часто зустрічається серед літніх чоловіків.

Однак гіпертрофія може бути результатом метаболічних та механічних подразників. Підвищений механічний стрес з пошкодженням клітин призводить до гіпертрофії м’язів, тоді як фізичне навантаження на витривалість призводить до гіпертрофії серця. Однак гіпертрофія може бути і патологічною. Деякі хвороби серця супроводжуються гіпертрофією, оскільки компенсація та надмірна гіпертрофія серця внаслідок фізичних вправ може призвести до патологічних змін у серці. Інший приклад - гіпертрофія щитовидної залози при хворобі Грейвса, при якій щитовидна залоза сильно стимулюється і гіпертрофується через порушення роботи імунної системи.