Мікроби

вступ

Ми стикаємось з мікробами у своєму повсякденному житті, не помічаючи цього. Тільки коли ми захворіли, ми відчуваємо вплив різних збудників. Окрім бактерій та вірусів, до мікробів належать також гриби, паразити та водорості. Більшість типів мікробів можна розділити на підгрупи.
Часто одна група мікробів є частиною природної флори нашої шкіри та слизових оболонок (наприклад, у носі, роті чи кишечнику), тоді як інша група має хвороботворні властивості.
Мікроорганізми, які мешкають в організмі людини і на ньому, але не завдають йому шкоди, називаються комменсалами. На відміну від комменсалів, паразити завжди завдають шкоди організму, тому є патогенними мікробами.

Мікроби в роті

За звичайних обставин слизова оболонка в роті колонізується різноманітними мікробами. Там найпоширеніші бактерії. За кількістю виділяються серед них стрептококи та стафілококи. Коки - це округлі структури, які об’єднуються в купи, ланцюжки або пари, і тому їх легко ідентифікувати під мікроскопом.
З одного боку, стафілококи - це нормальні шкірні мікроби, але вони також можуть брати участь у раневих інфекціях, залежно від того, яка підгрупа мікробів переважає. Стрептококи також можна розділити на кілька підвидів, тоді вони відповідають за інфекційні захворювання, такі як скарлатина та стенокардія (Streptococcus pyogenes) або пневмонія (Streptococcus pneumoniae, раніше «пневмококи»).
Актиноміцети, паличкоподібні мікроби, які можуть жити без атмосферного кисню, також трапляються в роті і можуть сприяти розвитку карієсу. Мікроби, що викликають карієс, називаються каріогенними.Карієс викликається стрептококами або актиноміцетами, найпоширенішими є стрептококи у вигляді збудника Streptococcus mutans.
Крім того, рот утворює шлюз для широкого спектру мікробів. Забруднена їжа дозволяє мікробам потрапляти в травний тракт, а крихітні крапельки в повітрі можуть проникати в дихальні шляхи. Пероральні (у роті) патогени можуть навіть викликати запалення внутрішньої оболонки серця (ендокардит) у серці. Якщо його не лікувати, таке запалення серця призводить до смерті. Отже, мікроби в роті призводять до захворювань всього тіла. Тому не слід нехтувати гігієною зубів та порожнини рота, а також регулярними оглядами у стоматолога.

Мікроби в носі

Волога і тепло. У носі існують оптимальні умови для мікробів, які, в основному, там осідають. Такі бактерії, як стафілококи та паличкоподібні бактерії, належать до нормальних зародків шкіри та слизової оболонки носа. Інші мікроби, такі як збудник Гемофілус, також є частиною здорової слизової оболонки носа, але деякі види мікробів здатні Запалення мозкової оболонки (менінгіт) тригер. Гемофілін має особливість, лише за наявності певного мікроба (Золотистий стафілокок) рости. Золотистий стафілокок викликає зараження ран і кип’ятити, але в той же час пропонує поживні речовини гемофілу, щоб гемофілус міг рости в першу чергу. Це явище називають «феноменом мокрих сестер», оскільки золотистий стафілокок «піклується» про гемофілію, як «мокра медсестра».
Також є Пневмококи, збудники пневмонії, у низькій кількості у верхніх дихальних шляхах. Симптоми, що виникають в носі через бактерії, в першу чергу вражають дихальні шляхи, оскільки мікроорганізми, що передаються крапельною інфекцією, потрапляють у ніс при вдиху. Далі Ларингіт і пневмонія теж грає понюхати (спричинені вірусами) та грип (також спровоковані вірусами) відіграють важливу роль. Вірусна Але хвороботворні мікроорганізми належать Ні до загальних частин людського тіла.

Мікроби в легенях

Мікроби здатні завдати великої шкоди легеням. В результаті захворювання часто бувають важкими або смертельними. Найбільш відомими прикладами легеневих захворювань, спричинених мікроорганізмами, є легенева чума та туберкульоз. Yersinia pestis, паличкоподібні бактерії, які спричинили епідемію чуми в середні віки, є патогенами, що поширюються гризунами. Чума - одна з хвороб, що передаються тваринами (Зоонози).
Коли вони поглинаються краплями, збудники хвороби потрапляють в легені через дихальні шляхи, тоді хвороба проявляється як кашель з кров’янистою, дуже заразною мокротою. Якщо не лікувати пневмонічну чуму, це смертельне захворювання у понад 90% випадків, і в наш час хвороба закінчена Антибіотики майже знищений, люди рідко заражаються при контакті з тваринами.
На відміну від чуми, туберкульоз викликається т. Зв Мікобактерії спрацьовує. Під впливом кисень Ці паличкоподібні бактерії ростуть особливо добре, саме тому вони зазвичай знаходяться в дихальних шляхах, а отже, і в легенях. Симптоми туберкульозу є легкими з проявами одного грип плутатися. Пацієнти часто відчувають себе тупими і виснаженими, але мають лише трохи підвищену температуру або майже відсутні симптоми. Після симптомів "Первинний туберкульоз"Існує ймовірність того, що збудник виживе непоміченим в організмі роками до спалаху"Вторинний туберкульозКашель крові (кровохаркання) приходить.

Окрім бактеріальних інфекцій, вони також утворюються Грибкові інфекції в легенях, коли туди потрапляють відповідні мікроби. Легеневий мікоз (Легеневі гриби) фермери часто бачать (особливо в Америці), оскільки вони стикаються зі спорами грибів під час роботи на полях та вдихають їх. Потім у легенях спори грибка викликають пневмонію, проблеми з диханням (наприклад, кашель), а іноді навіть поширюються на інші органи (наприклад, печінку / селезінку). Грибкові інфекції лікують за допомогою засобів, що перешкоджають росту грибків (Протигрибкові препарати).

Мікроби в сечовому міхурі та сечі

Особливо жінки схильні до інфекцій сечового міхура або сечових шляхів загалом. В основному це пов’язано з тим, що уретра у жінок має довжину 4-5 см, що значно коротше, ніж у чоловіків (близько 25 см). Це полегшує бактеріям проникнення в сечовий міхур через уретру.

Сечостатева система (нирки, сечоводи, сечовий міхур) відповідає за повернення води та солей в організм, але в той же час і за виведення утвореної сечі. Сеча - це фільтрат із плазми крові, тому вона також схожа за своїм складом. Сама по собі сеча людини не містить мікробів. Якщо в сечі виявляються мікроорганізми, це свідчить про таке захворювання сечовивідних шляхів, як інфекція сечового міхура. Тригерні бактерії з родів Pseudomonas (паличкоподібні бактерії) або стафілококи (переважно купчасті коки) мігрують ззовні у внутрішню частину сечового міхура через уретру і розмножуються там, що призводить до запальної реакції.
Це проявляється як відчуття печіння та болю при сечовипусканні та відчуття переповненого сечового міхура з постійною позивою до сечовипускання. Зокрема, молоді, сексуально активні жінки страждають інфекціями сечового міхура, оскільки відповідні мікроби із зовнішньої області статевих органів та прямої кишки потрапляють в уретру під час статевого акту. У 3-4 сантиметрів у жінок набагато коротша уретра, ніж у чоловіків (до 25 сантиметрів), тому шлях передачі також у багато разів коротший. Якщо інфекцію сечового міхура не лікувати, бактерії, що спричиняють її, можуть поширитися на нирки через сечоводи та спричинити пієлонефрит у нирках, чутливих до болю.
Бактерія кишкової палички (кишкова паличка) викликає особливо стійкі інфекції сечовивідних шляхів, оскільки ця стрижнева бактерія швидко і при несприятливих умовах розмножується, і лікування антибіотиками не завжди працює. Загалом мікроби, які знаходяться в сечовому міхурі і викликають запалення, завжди виводяться з сечею. Тому найважливішим діагностичним заходом у разі підозри на інфекцію сечовивідних шляхів є дослідження даного зразка сечі. Для цього використовується центральний потік ранкової сечі, потім невелика кількість сечі поміщається на інкубаційну пластину та інкубується в нагрівальному шафі протягом певного часу. Потім лікар використовує колонії, які виросли на пластині, щоб визначити, які мікроби знаходяться в сечі та яку терапію необхідно застосовувати.

Мікроби в кишечнику

Кишечник містить більшу частину мікробів в організмі людини. Представлені майже всі види, стафілококи, ентерококи, клостридії або паличкові бактерії та ентеробактерії. Різні мікроорганізми кишечника відіграють важливу роль як у перетравленні їжі, так і пов'язаному з цим всмоктуванні Вітаміни і поживних речовин, а також утворення кишкових газів, які можуть стати симптоматичними як газ (метеоризм).

Будь ласка, також прочитайте нашу статтю про це Бактерії в кишечнику.

Незважаючи на свою корисність для здоров'я органів травлення, багато бактерій змушують вас хворіти, якщо їх кількість надто збільшується. Найкращий приклад цього - бактерія Кишкова паличка, паличкоподібна кишкова бактерія. Якщо кількість присутніх бактерій збільшується вище норми, це доходить до Діарея і один Запалення шлунку і кишечника (гастроентерит) з нудотою та блювотою.
Такі симптоми також можуть бути викликані прийомом зіпсованої їжі (наприклад, м’яса, особливо птиці або сирих яєць). У разі харчового отруєння збудником захворювання зазвичай є Золотистий стафілокок. Бактерія виробляє отрути (токсини), які розвивають їх дію в шлунково-кишковому тракті (ентеротоксини). Вони мають подібний ефект Сальмонели назовні Вони також містяться в зіпсованих продуктах, таких як сирі яйця. Харчове отруєння характеризуються коротким, але бурхливим перебігом. Натомість інші патогени відповідають за розвиток цілих епідемій. Яскравим прикладом такої епідемії є холеравикликаний холерним вібріоном - бактерією, яка досі вбиває багатьох людей, особливо дітей, у країнах, що розвиваються.
Не тільки бактерії викликають діарею та блювоту, багато хто Віруси також здатні це зробити. Тут слід згадати адено, рота та Норовіруси. Найвідоміший вірус - Норовірус. Державні установи, такі як школи, дитячі садки чи заклади догляду, змушені закриватися знову і знову, оскільки діти заразилися норовірусом. Знову ж таки, діарея та блювота є основними симптомами інфекційних захворювань.

Мікроби в крові

В результаті інфекційного захворювання a сепсис (Отруєння крові). Це трапляється, коли мікроби з місцевого вогнища (наприклад, клостридії в кишечнику) потрапляють у кровотік а запальна реакція, спричинена збудником, поширюється на весь організм. Можливо (залежно від типу збудника) отрути (токсини) також беруть участь у пошкодженні організму в процесі сепсису.
Пошкодження клітин та загибель клітин призводять до запальних реакцій в організмі та виділення запальних речовин-речовин. На додаток до виявлення збудника збудника, досить чітко визначені й інші симптоми сепсису. лихоманка понад 38 градусів, прискорене дихання (тахіпное), високий пульс (тахікардія) та посилення Значення запалення в крові тут відіграє головну роль.
Якщо сепсис не лікувати, інфекція поширюється на органи, і багато пацієнтів згодом помирають від поліорганної недостатності. Для того, щоб мати можливість ефективно лікувати сепсис, збудник повинен бути точно відомий.
Для цього необхідне створення посівів крові в лабораторії, потім терапія проводиться залежно від збудника. Оскільки сепсис у багатьох випадках є бактеріальним (рідко викликається грибками), доступна відповідна доза Антибіотик Поперше.

Мікроби в питній воді

Багато людей у ​​цій країні знають забруднену питну воду лише з телебачення. Однак у країнах, що розвиваються, нечиста вода є справжньою проблемою. Невідповідні каналізаційні системи та відсутність очисних споруд означають, що сміття або людські відходи часто потрапляють у воду, яка фактично призначена для використання як питна вода. Якщо в цих країнах також теплий клімат, ніщо не заважає зростанню мікробів.
Бувають спалахи холери або інших хвороб, пов’язаних з діареєю. Наслідками цього є високий рівень дитячої та дитячої смертності. Бактерії, що поширюються в нечистій воді, крім холерного вібріона, сальмонели, синьогнійної палички або кишкової палички. Вірусними представниками є норо-, адено або астровіруси. Мікроби типу особливо стійкі Легіонелла. Вони трапляються не тільки в нечистих водах, але й частково присутні в Європі в трубах старих будинків і, таким чином, знову і знову викликають ажіотаж.
Легіонели належать до роду паличкових бактерій, у людини вони вирішують "Хвороба легіонерів"з. Хитра річ у цій хворобі полягає в тому, що вона викликається лише вдиханням патогенних мікроорганізмів. Тому легіонелла часто поширюється у джерелах теплої води, а саме там, де утворюється пар і бактерії можуть проникати в дихальну систему. Симптоми хвороби легіонерів - це перш за все Пневмонія. Діагноз включає створення різних культур з крові та сечі, терапія заснована на введенні макролідних антибіотиків. Люди похилого віку з основними захворюваннями та люди з ослабленою імунною системою (хворі на хіміотерапію) знаходяться в зоні ризику, оскільки вони часто помирають від пневмонії.

Мікроби в лікарні

Лікарняні інфекції (внутрішньолікарняні інфекції) різко зросли за останні роки. У цьому розвитку подій також винне здебільшого необережне використання антибіотиків. Деякі типи бактерій звикли до антибіотиків, які повинні вбивати їх, коли вони з’являються мультирезистентні збудникищо важко впоратись із звичайними антибіотиками (антибіотиками широкого спектру дії).
Тоді приходь Підготовка до резерву використовується, але, на жаль, вже є деякі штами патогенних мікроорганізмів, де резервні антибіотики вже не здатні нічого зробити. Мікроби небезпечні в лікарнях з відкритими ранами, із захворюваннями діареї та для людей з ослабленим імунна система (наприклад, після a хіміотерапія). Ранові інфекції та порушення загоєння ран часто спричинені метицилін-стійкий золотистий стафілокок (MRSA) викликані. Пацієнтів, яким виявлено MRSA, слід ізолювати в одній кімнаті, а медичний персонал може заходити в кімнату лише у захисному одязі.
Те саме стосується інфекцій стійкими бактеріями кишкової палички. Кишковики викликають кон’юнктурний Інфекції. Умовно-патогенна інфекція - це зараження бактеріями, які зазвичай знаходяться в організмі і не шкодять йому, але якщо імунна система ослаблена Викликають захворювання. Інфекції кишковою паличкою призводять до діареї і можуть завдати значної шкоди людям, імунна система яких вже ослаблена. У лікарнях застосовуються спеціальні заходи щодо спалахів інфекцій, спричинених мікробами. Хворим пацієнтам часто забороняється відвідувати їх, їх ізолюють в одиночних кімнатах, і медичний персонал повинен приділяти особливу увагу призначеним гігієнічним заходам і також їх документувати. Тільки тоді, коли лабораторні діагностичні процедури, такі як створення колоній крові, сечі або стільця, підтверджують відсутність у пацієнта мікробів, ці заходи знову скасовуються.