Будова ока

Синоніми у ширшому розумінні

Медичні: Орган Visus

Будова ока, анатомія ока, око

Англійська: око

вступ

Людське око або шкіра ока можна умовно розділити на 3 шари:

  • Зовнішня шкіра ока (дерма та рогівка)
  • Середня шкіра ока (шкіра оленя, циліарне тіло, судинна оболонка)
  • Внутрішня шкіра очей (сітківка)

Спеціалізовані пігментні клітини (меланоцити), вбудовані в райдужку (райдужна шкіра), відповідають за колір очей, який видно зовні. Кількість пігменту сама по собі визначає колір очей: карі очі містять багато пігменту, тоді як блакитні та сірі очі містять мало.

Належачи до середньої шкіри ока (так звана tunica vasculosa bulbi, судинна шкіра), райдужка межує із задньою шкірою ока, сітківкою ока. Крім того, радіаційні тіла (лат. corpus ciliare, Циліарне тіло) та судинна оболонка, яка постачає кров’ю зовнішню сітківку (Судинна оболонка) до середньої шкіри ока.
Ще однією важливою функцією випромінюючого тіла є формування водянистої вологи. Ця конструкція також використовується для кріплення кришталика, який підвішується на ремінцях позаду райдужної оболонки. Сукупність структур, що належать до середньої шкіри ока, також відома як увея.

Об’єктив

Поряд з рогівкою кришталик є другим світлозаломлюючим, прозорим органом ока. Однак, на відміну від останнього, його заломлююча здатність змінюється, завдяки чому можливе чітке зображення ближніх та віддалених предметів на сітківці.
За це відповідає м’язова довжина підвісних ремінців лінзи: якщо вони слабшають, лінза пасивно вигинається завдяки властивій їй еластичності, а заломлююча сила зростає: предмети поблизу видно чітко оком. Якщо підвісні ремені затягнуті, лінза знову стає більш плоскою, оскільки заломлююча сила зменшується. Якщо співвідношення заломлювальної сили кришталика не відповідає довжині очного яблука (тобто відстані від сітківки), на сітківці не може бути створено різкого зображення.
Ці захворювання очей (Аметропія) коригуються збільшенням або зменшенням заломлюючої сили кришталика: У випадку далекозорості (далекозорості) світло скупчується за сітківкою, що відповідає занадто низькій заломлювальній здатності ока або занадто короткому очному яблуку. Отже, ця конструкція, збіжна лінза, яка фокусує світло (з позитивною заломлюючою здатністю; це вимірюється в діоптрах) може тут допомогти. При короткозорості заломлююча сила ока занадто велика або очне яблуко занадто довге, а чітке зображення виводиться перед сітківкою. Тому обробку проводять дифузійними лінзами (з негативною заломлюючою здатністю).

Більше про це: Кришталик ока

Ілюстрація: Горизонтальний розріз через ліве очне яблуко, видно знизу
  1. Рогівка - Рогівка
  2. Дерма - Склери
  3. Ірис - райдужка
  4. Сяючі тіла - Циліарне тіло
  5. Судинна оболонка - Судинна оболонка
  6. Сітківка ока - сітківки
  7. Передня камера ока -
    Камера спереду
  8. Кут камери -
    Angulus irodocomealis
  9. Задня камера ока -
    Камера ззаду
  10. Лінза для очей - Лінза
  11. Склоподібне тіло - Склоподібне тіло
  12. Жовта пляма - Жовта пляма
  13. Сліпа пляма -
    Discus nervi optici
  14. Очний нерв (2 черепний нерв) -
    Зоровий нерв
  15. Головна лінія зору - Оптична вісь
  16. Вісь очного яблука - Axis bulbi
  17. Бічний прямий м’яз ока -
    Бічний прямий м’яз
  18. Внутрішньопрямий м’яз ока
    Присередній прямий м’яз

Огляд усіх зображень Dr-Gumpert можна знайти за адресою: медичні ілюстрації

Сітківка

Збільшення зіниці та райдужки (райдужки). Різний ступінь пігментації визначає колір очей. Як бачите, пігментація не є рівномірною. Низька пігментація призводить до блакитного кольору очей, тоді як висока пігментація призводить до карих очей

Структура задньої стінки очного яблука з внутрішньої сторони вистелена сітківкою. В основному він складається з нервових клітин, які відповідають за перетворення світлових подразників в електричні сигнали та передачу їх у мозок. Цей відділ ока, також відомий як очне дно, доступний для медичного обстеження, дивлячись через розширену зіркою зіницю (Фундоскопія).

Найважливішими структурами є:

  • сліпа пляма і
  • жовта пляма (лат. macula lutea).

Сліпа пляма - це місце на сітківці, де зв’язані в пучки волокна всіх нервових клітин об’єднуються, утворюючи зоровий нерв (звідси і латинська назва Discss nervi optici). Там немає нервових клітин, необхідних для зорового процесу. Тим не менше, сліпа пляма не помітна як втрата поля зору: відсутність оптичної інформації контролюється мозку, а іншим оком замінюється.
З іншого боку, щільність нервових клітин особливо висока у жовтої плями:
Ось чому він також відомий як “точка найгострішого зору. Тому z. Б. вікові зміни особливо сильно впливають на зір (див. Захворювання: вікова дегенерація жовтої плями). Для зорового процесу важливий так званий зоровий пігмент (зоровий пігмент). Він лежить в процесах нервових клітин, які називаються фоторецепторами, і змінює свою хімічну структуру при освітленні ока, генеруючи електричні сигнали. Для цього процесу, відомого як трансдукція (конверсія), необхідний вітамін А, оскільки він є частиною зорового пігменту. При дефіциті вітаміну А виникає нічна сліпота (Гемералопія). Дізнатися більше про це захворювання можна під нічною сліпотою.
Кришка, яка є однією з допоміжних структур ока, складається з лицьового нерва (лат. Лицьовий нерв) контрольований (іннервований).
Отже, метаболічні процеси або травми, які призводять до пошкодження лицьових нервів, помітні при зменшенні або відсутності закриття повік. 30 залоз, що містяться в кришці, виробляють жирову плівку, яка захищає від випаровування слізної плівки і таким чином запобігає пересиханню ока. Сама слізна рідина утворена слізною залозою, розташованою в бічній, кістковій очній ямці (очниці) (близько ½ мл. На добу).

Крім води, найважливішими компонентами є білки, що вбивають бактерії.